група № 11
Осінь – загадкова та чарівна пора. Вона може бути веселою та яскравою, коли все навкруги освітлено сонцем, коли тебе оточують дерева, на яких листя немов розмальоване. Через деякий час осінь стає замріяною та сумною – йде дощ і день здається вічністю, а потім стає зовсім холодно. І таке враження, що в такі дні осінь прощається з нами, уступаючи місце величній зимі.
Осінь наша, осінь —
Золота година,
Неба ясна просинь,
Пісня журавлина,
Бабиного літа
Довгі, білі коси…
Зима - це казковий час року, який несе за собою відчуття радості, веселощів і очікування дива. Катання на санках, гра в сніжки, лижі, різдвяні свята, море подарунків та сюрпризів, все це чекаємо ми від зими. Дерева, накриті сніговою ковдрою, привертають увагу кожної людини. Казкову природу дарує нам зима. А настрій навіть у найхолодніші зимові дні завжди залишиться веселим і бадьорим.
Срібні дерева,
Срібне гілля,
Сріблом пухнастим
Вкрита земля.
А лопатки наші де?
Нащо їх сховали?
Та ж вони якраз на те,
Щоб сніг розгрібати.
Новий рiк, Новий рiк
Вже ступає на порiг.
Бути танцям круг ялинки,
Бути пiсням, бути грi.
Пішли холоди з заметілями кудись далеко, а все частіше виглядає тепленьке сонечко і радує всіх своїм теплом. У повітрі пахне весною, радістю і ще чимось таким дивовижно ніжним і надзвичайним, що хочеться на вулицю, на природу. І недарма, адже на прогрітих пагорбах з’явились перші підсніжники, ще несміливі, маленькі, тендітні, але вперто нагадують всім, що вже не за горами весна-красна. І серце стрибає від радості, від щастя, бо все в природі оживає, наповнюється життєдайними соками землі, починає цвісти. Що може бути чарівнішим, ніж пробудження природи! Набухають бруньки, з’являються липкі зелені листочки, вистромлюються з землі перші квіти – а це така радість, таке щастя! А яке небо! Небо несказанно чисте, синє-синє, а в ньому летять і летять пташки. Вони повертаються з вирію додому і своїм співом звеселяють землю. Все живе радіє весні. І твоє серце наповнюється натхненням, радістю і щастям. Дивовижна пора року, неповторна, адже кожен новий день виповнений подіями, ти тільки придивись, прислухайся… У всьому дивовижна гармонія і злагодженість. З тепленької, прогрітої ніжним сонечком землі, на світ з’являються чарівні квіти, і радують нашу душу дивними і неповторними кольорами і формою. У чарівну музику весни щодня вплітаються нові звуки, дивовижні мелодії та маленькі виконавці, і створюється неповторна чарівна симфонія, яка звучить над весняний ом і наповнює серце людини ніжністю, радістю і любов’ю. І ці одвічні, але кожної весни оновлені почуття, здіймають тебе над буденним світом і несуть у чарівний і дивовижний світ казки, де ласка, любов, радість огортають тебе невидимими крильми і дарують цілий світ.
Травонько-травонько,
Зеленись,
Золотому сонечку
Поклонись,
Щоб розквітла яблунька
На горі,
Щоб гулялось весело
Дітворі.
Восьме березня настало –
Славне свято всіх жінок,
І сьогодні ми позвали
Наших мам у дитсадок.
Хто розкаже мені казку,
Хто щедрішій всіх на ласку?
Ти, матусю, наймиліша,
В цілім світі – найрідніша!
Зі святом тебе, Мама! Дякую за посмішку, за підтримку і безмежну любов!
Ти дала мені життя і подарувала весь світ ... Твої руки завжди були найніжніші, а голос найлагідніший.
Мама, для мене ти завжди будеш красивою і молодою!
Літо, літечко! Тепленько, сонячно, гарно! Та, ні... Не просто гарно, а чудово, казково! Така благодать на землі, коли приходить чарівне літо. Теплі промені яскравого сонечка зігрівають навколишній світ. Все цвіте, достигає. Колоситься збіжжя, наливаються солодкими соками сади і городи. І кожна ягідка додає радість і задоволення. Літо приносить красу, тепло і радість. Манить до себе річка і озеро, кличе синє море у лагідні хвилі. А в лісі яка краса! Не так спекотно, як у полі, а прохолодно, свіжо і тебе він напуває ароматом різнотрав’я і дерев, які десь під самим небом гойдаються, сходяться своїми верхівками і розходяться, сходяться і розходяться... А ти лежиш на зеленій травичці і закохано дивишся на цей казковий і дивовижний світ, у якому випало щастя жити. Чудова пора року! Хочеться, щоб літо ніколи не закінчувалося.
Літо – радісна пора,
Літу рада дітвора.
Песочница, песочница!
А в ней песок, песок.
Песочница, песочница!
Идем играть, дружок.
Песочница, песочница!
В руках у нас совок.
Песочница, песочница!
Мы черпаем песок.
Як же влітку не радіти?
В небі – сонце, в лузі – квіти.
І трава навкруг зелена
Так і лащиться до мене.
А в садочку діти
І веселий сміх.
Заспівало літо
Радістю утіх.