Макіївка. КДНЗ № 191 "Посмішка"








                          

 

Старша медична сестра    Гавриш Оксана Володимирівна;

 

ПРОФІЛАКТИКА ГРИПУ

 

  Грип – гостре респіраторне вірусне захворювання з крапельним механізмом передачі, яке характеризується гострим початком, переважним ураженням верхніх дихальних шляхів і загальною інтоксикацією.
Збудником є віруси.

Джерелом інфекції є хвора людина або вірусоносій. Виділення вірусу практично припиняється через 5-10 днів після початку хвороби, а максимальні титри його визначалися на 2-гу добу після зараження.
Відомі випадки зараження людей вірусами групу тварин, удавалося також і у тварин виділяти “людські” віруси. Віруси, проти яких більша частина населення набуває імунітет, витісняються із циркуляції, що підтверджує стійкість і специфічність протигрипозного імунітету. Їх місце займають штами, що знову утворилися, або ті, які були відсутні в циркуляції тривалий час. Цей вірус дуже міцний і саме тому викликає часті епідемії і пандемії.
Механізм передачі – повітряно-крапельний. Зараження відбувається під час вдихання найдрібніших крапельок слизу з вірусом, що потрапляють у навколишнє середовище від хворих.

Грип класифікують:

за типом вірусу – А, В, С;

за важкістю перебігу:

легкий;
середньої важкості;

важкий;
блискавичний (гіпертоксична форма).

За наявністю або відсутністю ускладнень:

ускладнений;
неускладнений.
Інкубаційний період при грипі коливається від кількох годин до 3 днів,

найчастіше 1-2 дні.

У клінічних проявах в загальному можна виділити два основних синдроми: інтоксикаційний та катаральний.

Хвороба починається гостро: загальна інтоксація – сильний озноб, а потім відчуття жару; різкий головний біль у ділянці лоба, подбрівних дуг, скронь, очей, який посилюється під час руху очних яблук і супроводжується світлобоязню, запаморочення; загальна слабкість, розбитість, ломота в тіні, біль в м’язах, порушення сну.

У 1-му добу хвороби явища інтоксикації домінують над катаральним синдромом, який проявляється сухість та дартим у горлі, закладеність носа. Але наприкінці 1-шої доби починається сухий кашель, інтенсивність якого швидко росте. З’являється садіння і біль за грудиною, зумовлені загальним процесом у слизовій оболонці трахеї та бронхів, кашель стає нестерпним, іноді нападоподібним. Ще призводить до підвищення тиску в системі верхньої порожнистої вени і може сприяти появі носових кровотеч.
Зниження та нормалізація температури не означає видужання хворого на грип. Кашель зберігається ще 2-4 дні, але якщо він триває довше і з’являється гнійне мокротиння, - це показник бактеріального ускладнення.
При легкому перебігу грипу температура тіла не перевищує 380С в нормалізується через 2-3 дні. Симптоми загальної інтоксикації і трахсобронхіту виражені слабо.

Середньої важкості перебіг грипу характеризується підвищенням температури до 390С, вираженими явищами інтоксикації та ураженням дихальної системи. Пропасниця триває 4-5 днів. Ця форма зустрічається найчастіше.
У разі важкого пробігу в клінічній картині переважають симптоми різко вираженої інтоксикації. Можливі марення, галюцинації, непритомність, геморойні явища, температура тіла вища за 390С. Можливий колапс.
Блискавичний перебіг, характеризують надзвичайна важкість і швидкість розвитку уражень з розвитком ІТШ. Температура тіла при цьому знижується. Летальний кінець може настати від набряку легень, серцево-судинної недостатності. Іноді навіть не встигає розвинутись виражений катаральний синдром.
Ускладнення: токсичний гемарогічний набряк легень, радикуліт, невралгія, попіневрит, несправжній круп, бронхіальна астма, арахноїдит, набряк мозку.
Кетальність складає 20-56%.

Лікування проводять в основному дома, госпіталізації підлягають тільки хворі з важким перебігом грипу. Хворим призначаються постійний режим, легкозасвоювану вітамінізовану їжу з достатньою кількістю рідини.
Для лікування застосовують: ремантадин (на вірус групи А); протигрипозний імуноглобулін, препарати інтерферону. Найефективніші вони у перші дні і навіть години хвороби. А далі проводять посимптомне лікування.

 

                                         

Памятка по профилактике острых кишечных инфекций.

 

Для того,  чтобы предохранить себя от заражения, соблюдайте следующие правила:

v Мойте с мылом руки перед едой и после посещения туалета.

v Следите за чистотой рук у детей, прививайте им с раннего детства гигиенические навыки.

v Овощи и фрукты тщательно промывайте в проточной водопроводной воде и обдавайте крутым кипятком.

v Разливное молоко пейте только кипяченым, особенно после приобретения его у случайных лиц.

v Не пейте сырой воды из колодцев и открытых водое­мов, такая вода может быть загрязнена и содержать возбудителей кишечных заболеваний.

v При приготовлении пищи - соблюдайте технологию, не нарушайте сроков хранения сырых и готовых продуктов, соблюдайте товарное соседство пищевых продуктов и сырья как при покупке в магазине, так и при хранении в холодильнике.

v Убирайте остатки пищи после еды , чтобы не привле­кать в помещение мух и тараканов. Своевременно и регулярно проводите борьбу с ними .

v Заботьтесь о чистоте своего жилища, двора. Принимайте активное участие в очистке города.

К острым кишечным инфекциям относятся следующие заболевания дизентерия, холера, энтерит, гепатит А, брюшной тиф и др.

При появлении дисфункции кишечника, болей в животе, повышении температуры тела, рвоты, слабости - немедленно обращайтесь к врачу !

Жаркая погода, несоблюдение общепринятых санитарных правил и гигиенических нормативов, где имеет место обращение питьевой воды и пищевых продуктов (на производстве и в быту)- это влияет на распространение ОКИ.

С целью пресечения распространения ОКИ: Ужесточается надзор за объектами, обеспечивающими население водой и продуктами питания.

Проводится иммунизация персонала молокоперерабатывающих предприятий и пищеблоков летних оздоровительных учреждений против дизентерии Зонне.

Постепенно будет внедрена система вакцинации населения против вирусного гепатита А, особенно там, где действует водный фактор передачи инфекции.

Санитарные врачи призывают соблюдать правила личной профилактики острых кишечных заболеваний.

БЕРЕГИТЕ СЕБЯ И СВОИХ ДЕТЕЙ!

 

Профилактика 

 

острых отравлений грибами

и

ядовитыми растениями

 

            Острые отравления ядовитыми растениями являются распространенным видом пищевых интоксикаций, имеющим ряд характерных особенностей. Они возникают преимущественно в теплое время года - весной, летом или осенью среди туристов, рискующих употреблять в пищу приправы из незнакомых растений или неизвестные грибы, а также в детских коллективах, выезжающих летом в пионерские лагеря и на дачи. Не минует эта участь детей и взрослых, выезжающих на пикники за город, а также детей, гуляющих без присмотра родителей на придомовых территориях.

            Детей, особенно младшего возраста (до 5 лет), привлекает красивый и яркий внешний вид многих несъедобных ягод и растений, которые они стремятся испробовать на вкус. Детям лучше грибы вообще не употреблять. Развивающиеся в этих условиях острые отравления часто носят массовый характер и, как настоящая эпидемия уносят десятки человеческих жизней.

           Начался сезон сбора грибов, а значит, и повышенного риска отравления грибами. Любителям «тихой охоты» следует быть осторожными. Наиболее восприимчивы к действию токсинов грибов дети.

           Отравление грибами может произойти при употреблении в пищу ядовитых грибов (мухомор, ложный опёнок, бледная поганка, ложный шампиньон и т. д.) или съедобных, но испорченных грибов (заплесневелые, покрытые слизью, долго хранившиеся). Самым опасным для жизни грибом является бледная поганка. Смерть может наступить даже от употребления 1 гриба.

           Признаками отравления грибами или ядовитыми растениями являются: тошнота, непрекращающаяся рвота, обильное слюноотделение, сильная потливость, возрастающая слабость, одышка, головокружение, сильные боли в животе, головная боль, жидкий стул (иногда с кровью).

            Если при отравлении произошло поражение центральной нервной системы, то наблюдаются судороги, нарушения зрения, возбуждение, бред, галлюцинации. В случае, если после приёма грибов у кого-либо в семье появляются признаки поражения желудочно-кишечного тракта, не следует полагаться на домашние средства. Помните:  поздно начатое лечение (на 2-5 сутки) в большинстве случаев безуспешно!

Что делать, если

отравились грибами или ядовитыми растениями?

 

     Во-первых, не заниматься самолечением! Первым делом нужно обратиться к врачу.

     Главным принципом доврачебной медицинской помощи при отравлении грибами или ядовитыми растениями является удаление не всосавшегося токсина.

    Важно вызвать рвоту (если не было самопроизвольной рвоты) и промыть желудок, выпить воды с активированным углем (важно, чтобы она оставалась в желудке некоторое время), принять энтеросорбенты. Если диарея отсутствует, к активированному углю можно добавить слабительное средство.

 Единственным профилактическим мероприятием в этих условиях является повседневная разъяснительная работа взрослых, направленная на то, чтобы дети ни в коем разе не пробовали незнакомых дикорастущих ягод, растений, грибов. Достаточно иногда только попробовать, чтобы вызвать пищевое отравление со смертельным исходом. Взрослое население должно быть хорошо ознакомлено с характерными признаками ядовитых растений.

   Нужно придерживаться следующего основного правила и учить этому детей: нельзя во избежание пищевых отравлений пробовать или использовать в пищу дикорастущие незнакомые растения, а также их плоды. В пищу можно использовать только хорошо знакомые съедобные растения.

 

Профилактика острых отравлений

растительными ядами состоит в неуклонном

выполнении следующих правил:

 

1) Не использовать в пищу незнакомых растений, грибов.

2) Не употреблять в пищу широко известных культурных растений (картофель, зерновые, гречиха, горох и пр.), которые неправильно хранились и зимовали в поле.

3) Не принимать внутрь без согласования с врачом приготовленных в домашних условиях настоек и лекарств из лекарственных трав.

4) Не увеличивать самопроизвольно дозы, назначенной врачом и приготовленной в аптеке настойки.

5) Не позволять детям, особенно младшего возраста, самостоятельно, без контроля со стороны взрослых собирать грибы и ягоды.

6) Не доверять свою жизнь и здоровье лицам без специального медицинского образования, предлагающим для лечения болезней "чудодейственные” лекарственные средства, изготовленные ими из растений.

 

 

Вітаміни для повноцінного розвитку дитини

 

     Відомо, що для нормальної життєдіяльності та повноцінного розвитку організму дитини необхідні вітаміни, їжа, яку ми пропонуємо малюкові, повинна містити їх достатню кількість.
У наш час відомо більше двох десятків вітамінів. Для забезпечення дитячого організму особливо важливими є вітаміни А, Е, С, В та групи В (ВІ, В2, В6, В12 РР).


     Вітамін Dнеобхідний для нормального розвитку і росту кісток молодого організму. Він утворюється в шкірі під впливом дії сонячного проміння, а також вводиться в організм з їжею. Нестача вітаміну В може призвести дитину до захворювання на рахіт. Хвороба ця починається з підвищеної пітливості, облисіння потилиці, занепокоєння. Пізніше в дитини, хворої на рахіт, з'являється викривлення кісток гомілки, грудної клітки, деформація кісток черепу. Рахіт нерідко починається вже з першого року життя, але може виявитися і пізніше. Діти, що страждають на цю хворобу, значно частіше, ніж здорові, хворіють на запалення легенів та інші недуги, які протікають тяжче, а процес одужання уповільнюється.


     Рахіт можливо і потрібно попередити, для цього необхідно забезпечити дитині повноцінне харчування і систематичну консультацію педіатра. Враховуючи, що в осінньо-зимовий період можливість захворювання рахітом збільшується, у цей час особливо важливим для малюка є достатня для нормального розвитку кількість вітаміну В.

 

      Джерелом вітаміну В служать риб'ячий ясир, вершкове масло, яєчний жовток, ікра, печінка тварин. Слід зазначити, що надмірне і надто довге застосування цього вітаміну також призводить до хворобливих явищ: дитина втрачає апетит, у неї з'являється кволість, нудота, в кістках відкладається велика кількість вапна, що порушує обмін речовин.

 

      Вітамін Е активізує діяльність м'язів. Він міститься в рослинних оліях (особливо соняшниковій), молоці, яєчному жовтку.


Систематично надходити з їжею до організму дитини має і вітамін С. Нестача в організмі цього вітаміну призводить до хворобливого стану, який проявляється підвищеною стомлюваністю, кровоточивістю ясен та зниженим опором організму до різноманітних захворювань.

Будь-яка хвороба підвищує потребу організму у вітаміні С. Ягоди, фрукти, овочі — основні джерела цього вітаміну. У великій кількості вітамін С (аскорбінова кислота) міститься в листяній зелені (качанна капуста, зелена цибуля, щавель, салат, смородина, кропива тощо). Багатими на зазначений вітамін є також фруктово-ягідні рослини: шипшина, чорна смородина, суниця, пізні сорти яблук, а також цитрусові культури (мандарин, апельсин, лимон, грейпфрут). В овочах (картоплі, ріпі, помідорах, редисці тощо) вітаміну С міститься менше.

 

       Установлено, що, наприклад, чорна смородина містить в 30, а сушена шипшина в 150 разів більше вітаміну С, ніж картопля.


Слід завважити, що різноманітна кулінарна обробка призводить до тієї чи іншої втрати вітаміну С. Сприяє зниженню вмісту аскорбінової кислоти також подрібнення овочів та їх тривала термообробка (наприклад, варіння). Так, варіння неочищених картоплин, занурених в гарячу воду, практично не впливає на втрату вітаміну С. Якщо ж картоплини занурити в холодну воду, а потім варити, то в результаті 25 % вітаміну втрачається. Під час варіння дрібно нарізаної картоплі в супі втрачається близько 50 % вітаміну С, а при приготуванні картопляних котлет ще більше — 93-95 %.

 

      Наслідком нестачі інших важливих вітамінів є також розвиток хворобливих станів дітей. З метою профілактики такого явища слід забезпечити різноманітне, повноцінне та збалансоване харчування дитини.


      Вітаміни групи В (ВІ, В2, В6, ВІ2, РР), важливі для нормального кровотворення та діяльності нервової системи, надходять до організму з борошном та борошняними продуктами, крупами, жовтками яєць, картоплею, квасолею, горохом, дріжджами, м'ясом. Значна кількість вітаміну В2 міститься також в молоці, молочних продуктах та житньому хлібі.

 

     Вітамін А необхідний для здорового стану шкіри, а також для нормального зору.

Джерелом вітаміну А служать печінка тварин, вершкове масло, вершки, сметана, сир, яєчні жовтки. Зелень і деякі плоди містять каротин, що в організмі людини перетворюється на вітамін А. Насамперед це морква, помідори, абрикоси, обліпиха, зелена цибуля, шпинат, петрушка, кріп.

 

       Отже, більшість вітамінів належить до незамінних харчових речовин, життєво необхідних органічних сполук, які так потрібні, особливо дитячому, організму. Вітаміни також корисні для малят із зниженим імунітетом, під час хвороб та для їх профілактики.


В осінньо-зимовий період в їжі, як правило, кількість необхідних вітамінів знижена. Тому доцільно малятам давати дитячі вітаміни та вітамінні препарати, які продаються в аптеках. Правильно дібрати такий засіб, враховуючи індивідуальні особливості вашої дитини, допоможе вам кваліфікований лікар-педіатр.